Рентген зуба: як побачити карієс, пульпіт та періодонтит

Рентген зубів – один із найпоширеніших діагностичних методів у стоматології. Він допомагає отримати детальну інформацію про стан зубів, ясен та кісток щелепи, яку неможливо побачити при звичайному огляді. Завдяки рентгену можна виявити проблеми на ранніх стадіях, що значно полегшує їх лікування та профілактику ускладнень. Розуміння того, що показує рентгенівський знімок, допомагає пацієнтові краще усвідомити свій стан і брати активну участь у прийнятті рішень щодо лікування. Тому ми розповімо, як розшифрувати рентген зуба.

Які бувають види рентгенівських знімків

• Прицільний рентген ідеально підходить для виявлення карієсу. З ним легко визначити стан кореневих каналів, наявність кісти чи абсцесу. Такий вид рентгена призначають докладного дослідження 1-3 зубів. На знімку видно, як виглядає зубний нерв.
• Панорамний знімок надає загальну картину всіх зубів (верхньої та нижньої щелепи), суглобів та прилеглих структур. Цей вид знімка незамінний для комплексної діагностики: при плануванні ортодонтичного лікування, видалення зубів мудрості або підготовці до імплантації.
• Комп'ютерна томографія забезпечує тривимірне зображення зубів, кісток щелепи та навколишніх структур. КТ використовується для детального дослідження складних випадків, коли звичайні рентгенівські знімки не дають достатньо інформації.

Як виглядає карієс на рентгенівському знімку

Характерні затемнення, що свідчать про карієс, найкраще видно на прицільному рентгені. На ранніх стадіях захворювання вони чітко виражені та локалізуються в межах дентину.При більш глибоких ураженнях затемнення стають яскравішими і охоплюють пульпову ділянку та нервово-судинний пучок.

Коли карієс вражає мовну, вестибулярну чи жувальну поверхню зуба, він має вигляд просвітлення овальної, круглої чи лінійної форми. На панорамному знімку карієс на контактних поверхнях має V-подібну форму. Вторинний карієс, що розвивається під пломбою, на рентгенівському знімку виглядає як смуга просвітлення.

Панорамний знімок при діагностиці карієсу допомагає виявити локалізацію каріозних порожнин. Визначити вид, розміри та форму ураження зубів. Лікар дізнається про стадію карієсу і оцінить ступінь поширення.

Однак іноді обидва види рентгенівського знімка не можуть дати повної діагностики. У таких випадках призначають додаткові обстеження – КТ зубів. Тривимірне зображення уражених карієсом ділянок дозволяє стоматологу визначити найкращий план лікування.

Як виявити пульпіт на рентгенівському знімку

На рентгені пульпіт визначається за кількома ознаками. По-перше, виражені затемнення у кореневих каналах чи зубній порожнині. Вони вказують на запальний процес. По-друге, існуючі гранульоми – світлі округлі ділянки.

Також характерною ознакою пульпіту є дентиклі – щільні округлі тіні, які свідчать про мінералізацію пульпи. Пульпіт та карієс часто розвиваються одночасно, тому на рентгені видно і каріозні порожнини. Якщо вони виходять за межі дентину, це свідчить про пульпіт.

У разі недостатньої інформації на панорамному знімку, призначається КТ зубів.

Як виглядає періодонтит на рентгенівському знімку

На панорамному знімку здорові тканини пародонту виглядають як тонка однорідна лінія між зубним коренем і кістковою альвеолою. У разі розвитку періодонтиту на панорамному знімку ви побачите:

• широко-розширену пародонтальну щілину;
• видиме затемнення неправильної форми з нерівними контурами в кореневій області (гранулюючий періодонтит);
• овальне або кругле затемнення з рівними контурами. Воно свідчить про наявність гранульоми чи кісти внаслідок запущеного періодонтиту.

Рентген щелепи дозволяє визначити стадію та форму періодонтиту та вибрати відповідні методи лікування. Якщо інформації недостатньо, вам призначать КТ.

Що ще можна побачити на панорамному знімку

Панорамна рентгенографія зубів є невід'ємною частиною сучасної стоматологічної практики. Знімки використовують для визначення положення зубів мудрості, оцінки структури кісткової тканини та виявлення можливих ускладнень перед імплантацією чи протезуванням.

Також рентген застосовується для виявлення травм щелеп та зубів, що є ключовим для хірургічного втручання та реабілітації. У діагностиці дитячих хвороб панорамний рентген використовують для спостереження за розвитком зубів, своєчасного виявлення аномалій та планування необхідних медичних заходів.

А ортодонти використовують панорамні знімки для оцінки прикусу та положення зубів. Це основа для планування брекет-систем та інших ортодонтичних апаратів.

Наша клініка до ваших послуг!

У розпорядженні стоматологічної клініки "Слален" є передове обладнання для проведення панорамних знімків з високою роздільною здатністю. Воно дозволяє отримати детальне зображення.Крім того, ми оснащені обладнанням для КТ зубів, що дозволяє точно визначити стан та обсяг ураження.

Наші фахівці мають великий досвід у розшифровці рентгенівських знімків та постановці точних діагнозів. Пройдіть рентген у стоматології "Слален" та отримайте компетентну допомогу в лікуванні карієсу, періодонтиту, пульпіту та інших захворювань ротової порожнини!

Часті запитання

Який вигляд флюс на рентгенівському знімку?

Флюс на знімку виглядає як ділянка потемніння у зоні кістки біля коріння хворого зуба.

Скільки часу робиться панорамний знімок зубів?

Зазвичай, це займає близько 15 хвилин.

Опис періодонтиту зуба на рентгені має характерні ознаки. Періодонтит зуба на рентгені – це запальне захворювання тканин, що оточують зуб, яке може спричинити серйозні проблеми із зубами і навіть загрожувати здоров'ю всього організму. У цій статті на pro-rentgen.ru ми докладно розглянемо, що таке періодонтит, його види, причини, симптоми, методи діагностики та лікування.

Що таке періодонтит зуба

Періодонтит – це запалення тканин, що оточують зуб, включаючи ясна, кістка та сполучні тканини. Цей стан зазвичай виникає у відповідь на бактеріальну інфекцію, яка проникає всередину зуба через карієс чи інші ушкодження. Якщо не лікувати періодонтит, він може спричинити втрату зуба і навіть спровокувати серйозні системні захворювання.

Періодонтит може виявлятися у різних формах:

1. Гранулюючий періодонтит – ето хронічна форма періодонтиту, що характеризується утворенням гранульом у зубних тканинах. Гранули – це невеликі утворення, що складаються із запальних клітин та тканин.
2. Фіброзний періодонтит – етой тип періодонтиту характеризується утворенням фіброзних тканин і зазвичай пов'язаний із повільнішим прогресуванням симптомів.

Причини періодонтиту зуба

Причини періодонтиту можуть бути різноманітними, але найчастіше він розвивається через бактеріальну інфекцію. Деякі основні причини включають:

1. Карієс – руйнування зубної емалі та дентину, спричинене карієсом, може забезпечити шлях для бактерій усередину зуба.
2. Травма зуба, така як удар або перелом, може пошкодити зуб та сприяти розвитку інфекції.
3. Повторні втручання Зубне лікування, таке як пломбування або коронки, можуть іноді викликати періодонтит.
4. Погана гігієна ротової порожнини –недостатній догляд за зубами та яснами може сприяти розвитку бактеріальних інфекцій.

Симптоми періодонтиту зуба

Симптоми періодонтиту можуть варіювати в залежності від його ступеня та типу, але зазвичай включають:

1. Біль – гострий або пульсуючий біль навколо ураженого зуба, який може посилюватися при прикушуванні або прийомі гарячої чи холодної їжі.
2. Запалення ясен та їх набряк є найпоширенішими ознаками.
3. Десни можуть стати червоними, опухлими та кровоточити при чищенні зубів.
4. Запалення та інфекція можуть призвести до неприємного запаху із рота.
5. У довгостроковій перспективі, без лікування періодонтит може призвести до втрати зуба.

Діагностика періодонтиту

Діагностика періодонтиту зазвичай включає наступні кроки:

1. Візуальний огляд лікар оцінює стан зубів та ясен, шукає ознаки запалення, кровоточивості та почервоніння ясен, а також перевіряє, чи є патологічні зуби.
2. Дослідження зубів – за допомогою стоматологічних інструментів лікар може провести дослідження зубів на наявність карієсу, тріщин чи інших дефектів.
3. Рентгенівські знімки можуть допомогти виявити стан коренів зубів і оточуючих їх тканин. На рентгенівських знімках можна побачити ознаки періодонтиту, такі як затемнення або резорбція кісткової тканини.

Ознаки періодонтиту на рентгені та опис

На рентгенівських знімках зубів можна виявити такі ознаки періодонтиту:

1. Затемнення кореня зуба – запалення та інфекція кореневих каналів можуть призвести до зміни щільності кісткової тканини навколо зуба, що відображається на рентгенівських знімках як затемнення. Чим інтенсивніше затемнення, тим більше виражений процес запалення.
2. Резорбція кісткової тканини – при тривалому періодонтиті може початися резорбція кісткової тканини, що також буде видно на знімках. Це зазвичай видно на рентгенівському знімку як зменшення густини кістки і іноді як нерівності або дефекти навколо кореневого кінчика.
3. Розширення лунки зуба періодонтит може призвести до розширення лунки, де розташований кореневий кінчик зуба. Це проявляється на знімку у вигляді ширшої та більш вираженої порожнини навколо кореня.
4. Зміни в навколишніх тканинах – періодонтит може викликати зміни в навколишніх тканинах, таких як ясна та альвеолярна кістка. На рентгенівському знімку це може бути видно у вигляді запальних змін, почервоніння або набряку ясен.
5. Гранули та фіброзні утворення – у разі гранулюючого періодонтиту, на рентгенівському знімку можна помітити гранули або маленькі округлі утворення в області кореневого кінчика. У фіброзному періодонтиті рентгенівські знімки можуть показати щільніші фіброзні тканини.
6. Зміни в прилеглих зубах періодонтит може впливати на прилеглі зуби. Рентгенівські знімки можуть показати зміни у зубах, сусідніх до ураженого зуба.

Гранулюючий періодонтит на рентгені

Гранулюючий періодонтит на рентгенівських знімках зазвичай проявляється як утворення гранулом – невеликих округлих утворень, які є скупченням запальних клітин і тканин в області кореневого кінчика зуба. Ці гранули можуть бути помітні на знімках як щільні, округлі структури.

Фіброзний періодонтит на рентгені

Фіброзний періодонтит на рентгенівських знімках може виявлятися менш виражено, ніж періодонтит, що гранулює. Він характеризується утворенням щільніших, фіброзних тканин в області кореневого кінчика зуба, які можуть бути менш помітними на знімках.

Періодонтит: що робити та методи лікування

Лікування періодонтиту залежить від його типу та ступеня розвитку. Зазвичай включає такі методи:

1. Ендодонтичне лікування – це процедура, коли стоматолог чистить інфіковані кореневі канали зуба, видаляє інфіковану тканину і заповнює кореневі канали матеріалом, щоб запобігти реінфекцію.
2. Використання антибіотиків – у деяких випадках можуть бути призначені антибіотики для боротьби з інфекцією.
3. Хірургічне втручання у деяких випадках може знадобитися хірургічне видалення гранул або фіброзних тканин в області кореневого кінчика.
4. Профілактична гігієна – покращення гігієнічних навичок та регулярне відвідування стоматолога можуть допомогти запобігти рецидивам періодонтиту.

Важливо відзначити, що лікування періодонтиту потребує уваги та спостереження з боку фахівця. Своєчасне звернення до стоматолога та дотримання його рекомендацій відіграють важливу роль у запобіганні ускладненням та збереженні зубів.Не ігноруйте симптоми і дбайте про здоров'я вашої усмішки.

Тканина, що оточує коріння зуба і утримує його в альвеолі, отримала медичний термін періодонт. Відповідно, її запалення класифікують як періодонтит. Локалізація вогнища запалення зумовлює поділ періодонтиту на апікальний та маргінальний.

При першому типі захворювання уражається ділянка періодонта, розташована безпосередньо біля верхівки зубного кореня. Другий тип захворювання характеризується зародженням запального процесу від краю ясен.

У разі відсутності лікування періодонтиту відбувається прогресування захворювання, і поступово розсмоктується кісткова тканина поряд з верхівкою кореня. Порожнину, що формується, заповнюють грануляції. У результаті або відбувається мимовільний вихід гнійного скупчення назовні з утворенням свища, або розростається гранульома в утворенням кісти.

Причини виникнення

Періодонтит має інфекційне походження. Інфекція – бактерії, рідше грибки проникає до кореня зуба через наявні у ньому ушкодження – тріщини, відколи чи каріозну порожнину і провокує запальний процес. Захворювання періодонту стосуються практично всіх вікових груп – від молодого до похилого віку.

Відсоткові показники виходячи з розрахунку на 100 випадків звернення до стоматолога з приводу болю в зубах:

• Вік від 8 до 12 років – 35% випадків.
• Вік 12-14 років – 35-40% (втрата 3-4 зубів).
• Від 14 до 18 років – 45% (із втратою 1-2 зубів).
• Від 25 до 35 років – 42%.
• Особи віком від 65 років – 75% (втрата від 2 до 5 зубів).

Причиною розвитку захворювання у більшості випадків стає глибокий карієс та пульпіт.При пульпіті запалення вражає м'які тканини зуба – пульпу, потім поширюється періодонт. Цей процес сприяє формуванню кісти – своєрідного мішечка, заповненого рідиною. У цьому випадку йдеться про серозний періодонтит.

Якщо періодонтит не лікується, хронічні осередки інфекції в порожнині рота призводять до патологій внутрішніх органів, серед яких лідирують ендокардити. Всі захворювання періодонту в цілому так чи інакше впливають на стан здоров'я людини і значно знижують якість її життя.

Класифікація

1. Травматичний періодонтит. Цей вид запалення завдячує своїй появі різним механічним ушкодженням — наприклад, внаслідок різкого накушування твердого предмета, розгризання горіхів чи звички відривати нитки зубами. Таким чином відбувається вбивання або вивих зуба, який супроводжується сильним болем.
2. Медикаментозний періодонтит – з'являється через попадання в зубні канали сильнодіючих лікарських засобів, які застосовують при лікуванні пульпіту та інших захворювань. Якщо запалення викликане медикаментами, що містять у своєму складі миш'як, діагностують миш'яковистий періодонтит. Також захворювання може бути спровоковане ліками з фенолом, формаліном та деякими іншими речовинами;
3. Маргінальний, та апікальний (верхівковий) періодонтит. Відмінні риси цих двох видів ураження в тому, що маргінальний, або крайовий, періодонтит зачіпає переважно тканини пародонту, а верхівковий утворюється в області верхівок коренів зубів).
4. Інфекційний періодонтит – розвивається внаслідок потрапляння в періодонт інфекції через пульпіт або невилікований карієс. Через канал зуба мікроби проникають усередину ясен та провокують запальний процес.

Симптоми періодонтиту

Гострий періодонтит проявляється такими симптомами:

1. Відчуття зуба, що «виріс». При надкушуванні здається, що хворий зуб довший за інших.
2. Зубний біль. Біль зазвичай носить ниючий характер. Як правило, пацієнт завжди може зазначити, який зуб болить. При натисканні на зуб біль посилюється, наприклад, при жуванні.
3. При гнійному періодонтиті біль стає пульсуючим, проміжки між короткими больовими нападами. Біль у деяких випадках віддає у вухо, скроню, підочноямкову область.

Хронічний періодонтит може протікати безсимптомно. Іноді спостерігається слабкий біль при надкушуванні хворим на зуб. У більшості випадків такий зуб має змінений, сіруватий відтінок; при простукуванні звук виходить глухішим, ніж у здорового зуба. Можливе утворення свища – отвори, через які гній із осередку запалення витікає в ротову порожнину. Свищ найчастіше виглядає як бульбашка з біло-сірим вмістом у проекції верхівки хворого зуба.

Чим періодонтит відрізняється від пульпіту зуба?

Не слід плутати пульпіт із аналізованим захворюванням. Вони мають суттєву відмінність у локалізації, незважаючи на часто схожі симптоми. Справа в тому, що пульпіт також є запальним захворюванням, проте всі процеси протікають виключно у пульпі зуба. Пульпою називають м'які тканини, які розташовані усередині зубів.

При будь-якій формі пульпіту в прилеглих тканинах не спостерігається жодних змін, а зуб міцно тримається в яснах. Періодонтит може виникнути як ускладнення пульпіту, коли інфекція проходить вниз до верхівки кореня і через кореневі канали виходить назовні.

Періодонтит: фото

Як виглядає періодонтит зуба, пропонуємо до перегляду докладні фотографії.

Хронічний періодонтит

Що таке? Хронічний періодонтит може бути результатом гострого процесу або розпочатися самостійно. Зазвичай захворювання протікає безсимптомно. Симптоми виявляються лише у разі загострення періодонтиту через переохолодження організму чи зниження імунітету.

Небезпека хронічної форми в тому, що пацієнт зволікає зі зверненням до лікаря до прояву яскраво виражених симптомів періодонтиту і, в результаті, ризикує втратити зуб, оскільки в більшості випадків процеси, що виникають, зокрема кісти на коренях, виявляються незворотними.

Хронічний періодонтит має три форми:

1. Гранулююча форма. Проявляється хворобливістю при їжі або постукуванні, при контакті з гарячим або при тиску. Слизова довкола зуба злегка набрякла, червона, свищевий хід від гранульоми зуба може відкриватися на шкірі обличчя.
2. Фіброзна форма. Відбувається поступове заміщення волокон зв'язкового апарату зуба сполучною фіброзною тканиною. Симптоми періодонтиту цієї форми практично відсутні, біль дуже рідко. Діагноз можна встановити на основі рентгенівського знімка.
3. Гранулематозна форма. Зазвичай протікає безсимптомно, має норицю для відтоку вмісту. На рентгені виглядає як осередок руйнування кістки біля верхівки зуба діаметром до 5 мм.

При загостренні хронічного процесу симптоми захворювання стають аналогічними до гострої форми, проте після того, як з'явиться свищ і почнеться виділення гною, процес знову піде на спад, приймаючи хронічну форму.

Гранульований періодонтит

Що таке? Гранулюючий періодонтит – хронічне запалення в періодонті, що протікає з утворенням грануляційної тканини.Клініка гранулюючого періодонтиту характеризується хворобливістю при надкушуванні, жуванні, термічній дії; рухливістю ураженого зуба, гіперемією та набряком ясен, утворенням нориць з гнійними виділеннями.

Гранулюючий періодонтит діагностується за допомогою клінічного обстеження (огляду, зондування, перкусії, пальпації), рентгенографії зуба, електроодонтодіагностики. Лікування гранулюючого періодонтиту може бути терапевтичним (ендодонтичним) або хірургічним (гемісекція, ампутація або резекція верхівки кореня зуба, видалення зуба).

Наслідки

За відсутності лікування гострий періодонтит може призвести до неприємних ускладнень – періоститу (флюсу), а потім до абсцесів та флегмонів щелепно-лицьової ділянки. Можливий розвиток гострого остеомієліту або гаймориту.

При прогресуванні хронічного періодонтиту найчастіше утворюються кісти, здатні у процесі зростання охоплювати коріння сусідніх зубів. Також можливе проростання кіст у гайморову пазуху. Можливе нагноєння кіст з утворенням хронічного нориці (як у порожнину рота, так і через шкіру навколощелепної області).

Як лікувати періодонтит?

Принципи лікування всіх форм періодонтиту зводяться до усунення запалення області верхівки кореня зуба. Досягається це різними способами. Складність лікування визначається ступенем розвитку процесу, його поширеністю, анатомією зуба та коріння, віком пацієнта.

Лікування будь-якої форми періодонтиту передбачає обробку кореневих каналів. Якщо зуб лікування раніше і кореневу пломбу видалити неможливо, застосовуються хірургічні методи лікування (резекція апікальної частини кореня).

Хронічний періодонтит із широкими деструктивними змінами лікується препаратами на основі гідрату окису кальцію, що вводяться через канал кореня у вогнище ураження. Важливим моментом при лікуванні зуба є правильно виконане пломбування каналу, яке бажано провести якнайшвидше після ендодонтичної обробки. Звичайно, якщо відсутні кровоточивість та ексудація з каналу. Як додаткові заходи при періодонті застосовують фізіотерапію, що має протизапальний та протибольовий ефект. Якщо зуб ще можна врятувати, лікар для цього зробить все можливе.

Основними цілями лікування гострого верхівкового періодонтиту є усунення больового синдрому, ліквідація вогнища запалення та запобігання подальшому поширенню запального процесу на інші відділи щелепно-лицьової зони.